соромливість

СОРОМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість і стан за знач. соромли́вий.

Крізь дівочу соромливість Я бачу, як тремтить жага таємна (Леся Українка);

Ольга готова була кинутися до нього, але її стримувала соромливість, вона червоніла... (П. Дорошко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соромливість — соромли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. соромливість — -вості, ж. Властивість і стан за знач. соромливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соромливість — Соромли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. соромливість — СОРОМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. соромли́вий. Крізь дівочу соромливість Я бачу, як тремтить жага таємна (Л. Укр., IV, 1954, 114); Ольга готова була кинутися до нього, але її стримувала соромливість, вона червоніла… (Дор., Не повтори.., 1968, 22). Словник української мови в 11 томах