соромливість
СОРОМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість і стан за знач. соромли́вий.
Крізь дівочу соромливість Я бачу, як тремтить жага таємна (Леся Українка);
Ольга готова була кинутися до нього, але її стримувала соромливість, вона червоніла... (П. Дорошко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соромливість — соромли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- соромливість — -вості, ж. Властивість і стан за знач. соромливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соромливість — Соромли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- соромливість — СОРОМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. соромли́вий. Крізь дівочу соромливість Я бачу, як тремтить жага таємна (Л. Укр., IV, 1954, 114); Ольга готова була кинутися до нього, але її стримувала соромливість, вона червоніла… (Дор., Не повтори.., 1968, 22). Словник української мови в 11 томах