соромно
СО́РОМНО, присудк. сл. Стан, коли людина відчуває сором.
Він біг стернею, наче тікав від кого, і чув, що йому чогось соромно (Коцюб., І, 1955, 99);
Люба закриває обличчя руками, їй і в темряві соромно своїх думок (Стельмах, І, 1962, 360).
Со́ромно сказа́ти див. сказа́ти.
Словник української мови (СУМ-11)