сором’язливий

СОРОМ’ЯЗЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що соромли́вий.

Маруся дівка страх плоха, Зовсім мов панна, хоч за книжки, Сором’язлива вже така… (Греб., І, 1957, 86);

Не спалося Андрію тої ночі.. Мов живі дивилися з імли Ганнусині сором’язливі очі (Підс., Загули.., 1960, 26);

Читач ласкаво усміхається на це сором’язливе перше почуття (Літ. Укр., 1.ІІІ 1963, 3);

*Образно. В траві синіли фіалки, дикий гіацинт і сором’язливі білі зірочки суниці (Тулуб, В степу.., 1964, 115).

Значення в інших словниках

1. сором’язливий — Сором’язли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)