сосунець
СОСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до сосу́н.
— Там… сосунець вискочив! Щоб не придавили, часом (Вишня, І, 1956, 373);
— Ех,— подумав тоді Байда,— оце б Клим з ним побалакав!..Це не Ілько — материн сосунець (Панч, І, 1956, 379);
— Забирайся звідси, сосунець паршивий! (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 130).
Словник української мови (СУМ-11)