сосунець
СОСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до сосу́н.
— Там… сосунець вискочив! Щоб не придавили, часом (Вишня, І, 1956, 373);
— Ех,— подумав тоді Байда,— оце б Клим з ним побалакав!..Це не Ілько — материн сосунець (Панч, І, 1956, 379);
— Забирайся звідси, сосунець паршивий! (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сосунець — сосуне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сосунець — див. дитина Словник синонімів Вусика
- сосунець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до сосун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сосунець — СОСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до сосу́н. – Там... сосунець вискочив! Щоб не придавили, часом (Остап Вишня); – Ех, – подумав тоді Байда, – оце б Клим з ним побалакав! .. Це не Ілько – материн сосунець (П. Панч); – Забирайся звідси, сосунець паршивий! (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
- сосунець — Сосунець, -нця, сосунок, -нка м. Дѣтенышъ, сосущій матку. Словник української мови Грінченка