1. Словник української мови у 20 томах

сосунець

СОСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

Зменш.-пестл. до сосу́н.

– Там... сосунець вискочив! Щоб не придавили, часом (Остап Вишня);

– Ех, – подумав тоді Байда, – оце б Клим з ним побалакав! .. Це не Ілько – материн сосунець (П. Панч);

– Забирайся звідси, сосунець паршивий! (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сосунець — сосуне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сосунець — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. сосунець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до сосун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сосунець — СОСУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до сосу́н. — Там… сосунець вискочив! Щоб не придавили, часом (Вишня, І, 1956, 373); — Ех,— подумав тоді Байда,— оце б Клим з ним побалакав!..Це не Ілько — материн сосунець (Панч, І, 1956, 379); — Забирайся звідси, сосунець паршивий! (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 130). Словник української мови в 11 томах
  5. сосунець — Сосунець, -нця, сосунок, -нка м. Дѣтенышъ, сосущій матку. Словник української мови Грінченка