сотворитель

СОТВОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Те саме, що бог.

— Слава тобі, сотворителю! От ми і в хаті (Н.-Лев., IV, 1956, 122).

Значення в інших словниках

1. сотворитель — сотвори́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сотворитель — -я, ч., книжн. Те саме, що Бог.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сотворитель — СОТВОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Те саме, що Бог. – Слава тобі, сотворителю! От ми і в хаті (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. Сотворитель — див. Бог  Словник синонімів Вусика
5. сотворитель — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк.  Словник синонімів української мови
6. сотворитель — Сотвори́тель, -ля м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний. ЗОЮР. І. 35.  Словник української мови Грінченка