сотворений
СОТВО́РЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до сотвори́ти.
Ті перлини — це хвилини щастя, сотворені надзвичайним почуванням незвичайних істот (Коб., II, 1956, 359);
Вона пливе в прозорім танці, Простерши білих два крила,.. Вона сотворена для лету (Рильський, Мости, 1948, 75);
// сотво́рено, безос. присудк. сл.
Серед англійців та американців є товариства імені Омара Хайяма і сотворено йому справжнісінький культ (Крим., Вибр., 1965, 222).
Словник української мови (СУМ-11)