сотейник
СОТЕ́ЙНИК, а, ч. Сковорідка з товстим дном і високими прямими боками, в якій готують перев. соте.
Пасерувати овочі треба в сотейнику з товстим дном або на сковороді (Технол. пригот. їжі, 1957, 89);
Сотейники різних форм і місткостей виготовляються із сіталу — найкращого з нових жаростійких матеріалів (Рад. Укр., 25.II 1972, 4).
Словник української мови (СУМ-11)