софка
СО́ФКА, и, ж. Зменш. до софа́.
Він.. заснув, зовсім відкинувши голову на бокову подушку софки (Фр., III, 1950, 222);
Замість чудової, на всю стінку, канапи, на якій він так любив сидіти з книжкою в руках, .. тулилася якась голуба софка (Л. Янов., І, 1959, 441).
Словник української мови (СУМ-11)