соціально

СОЦІА́ЛЬНО, присл. З суспільного погляду; у суспільному відношенні.

— Реформа дала селянству землю, задовольнила його соціально,— вказівним пальцем підкреслює статистик свої слова (Стельмах, І, 1962, 331);

Комедія «Дворянские выборы» [Г. Квітки-Основ’яненка] — один з найбільш соціально загострених творів вітчизняної драматургії дошевченківського періоду (Вітч., 4, 1964, 171).

Значення в інших словниках

1. соціально — соціа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. соціально — присл. Із суспільного погляду; у суспільному відношенні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соціально — СОЦІА́ЛЬНО, присл. З суспільного погляду; у суспільному відношенні. – Реформа дала селянству землю, задовольнила його соціально, – вказівним пальцем підкреслює статистик свої слова (М.  Словник української мови у 20 томах