соціально
СОЦІА́ЛЬНО, присл. З суспільного погляду; у суспільному відношенні.
— Реформа дала селянству землю, задовольнила його соціально,— вказівним пальцем підкреслює статистик свої слова (Стельмах, І, 1962, 331);
Комедія «Дворянские выборы» [Г. Квітки-Основ’яненка] — один з найбільш соціально загострених творів вітчизняної драматургії дошевченківського періоду (Вітч., 4, 1964, 171).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соціально — соціа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- соціально — присл. Із суспільного погляду; у суспільному відношенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соціально — СОЦІА́ЛЬНО, присл. З суспільного погляду; у суспільному відношенні. – Реформа дала селянству землю, задовольнила його соціально, – вказівним пальцем підкреслює статистик свої слова (М. Словник української мови у 20 томах