соціально

СОЦІА́ЛЬНО, присл. З суспільного погляду; у суспільному відношенні.

— Реформа дала селянству землю, задовольнила його соціально,— вказівним пальцем підкреслює статистик свої слова (Стельмах, І, 1962, 331);

Комедія «Дворянские выборы» [Г. Квітки-Основ’яненка] — один з найбільш соціально загострених творів вітчизняної драматургії дошевченківського періоду (Вітч., 4, 1964, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соціально — соціа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. соціально — присл. Із суспільного погляду; у суспільному відношенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соціально — СОЦІА́ЛЬНО, присл. З суспільного погляду; у суспільному відношенні. – Реформа дала селянству землю, задовольнила його соціально, – вказівним пальцем підкреслює статистик свої слова (М. Словник української мови у 20 томах