соціальний

СОЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Пов’язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний.

— Забув би усякі громадянські питання, ні в які соціальні справи не втручався… щоб мене ніхто не зачіпав (Н.-Лев., VI, 1966, 11);

Часто в неділю можна було бачити, як він.. сидів тут же з книжкою в руках, здебільшого на соціальні теми (Хотк., І, 1966, 151);

Автоматизація в нашій країні має величезне соціальне значення, тому що звільняє людей від стомлюючої праці (Наука.., 6, 1960, 13);

// Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу.

Алкоголізм як соціальна хвороба є породженням епохи капіталізму (Наука.., 10, 1958, 31);

Славу співає український народ таким борцям проти поміщиків, проти соціальної несправедливості, як Устим Кармалюк та Олекса Довбуш (Рильський, IX, 1962, 222);

// Існуючий у певному суспільстві.

— Це була державна людина,— сказав урочисто вчитель,— яка не помирилася з соціальним ладом, вирішила змінити його революційним шляхом (Ю. Янов., II, 1954, 122);

Вони [закохані] кінчали записку так: «В смерті нашій винити недосконалість соціальних форм життя» (Смолич, II, 1958, 117);

// Здійснюваний у суспільстві.

— Питання про теми дитячих книг,— це, розуміється, питання про лінії соціального виховання дітей,— говорив О. М. Горький (Літ. газ., 14.IX 1950, 1);

// Зумовлений поділом суспільства на класи.

У своєму класі, де з сорока учнів тридцять п’ять були діти поміщиків або міських багатіїв, Юркові весь час давали відчути його соціальний стан (Багмут, Опов., 1959, 20);

— Не базікайте про національні ідеали, коли самі бігцем поспішаєте в ярмо соціальної і національної панщини! А я не хочу.., щоб наша Україна була фільварком Німеччини (Стельмах, І, 1962, 332).

◊ Соціа́льне забезпе́чення див. забезпе́чення;

Соціа́льне страхува́ння див. страхува́ння.

2. Який має на меті зміну суспільних виробничих відносин.

Для справжнього визволення робітничого класу необхідна підготовлювана всім розвитком капіталізму соціальна революція.. (Ленін, 6, 1969, 192);

Це був полум’яний борець за соціальне визволення батьківщини, за свободу людської думки (Рильський, IX, 1962, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соціальний — соціа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. соціальний — [соц'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. соціальний — -а, -е. 1》 Пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний, громадський. || Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу. || Існуючий у певному суспільстві. || Здійснюваний у суспільстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соціальний — СОЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний. – Забув би усякі громадянські питання, ні в які соціальні справи не втручався... щоб мене ніхто не зачіпав (І. Словник української мови у 20 томах
  5. соціальний — соціа́льний (від лат. socialis – товариський, громадський) суспільний, громадський; той, що стосується суспільного ладу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. соціальний — СУСПІ́ЛЬНИЙ (пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), СОЦІА́ЛЬНИЙ, ГРОМА́ДСЬКИЙ. Суспільні відносини; Суспільний лад; Суспільна власність; В народній ліриці нашій бачимо ми раз у раз все більш глибокі соціальні мотиви (М. Рильський); Соціальний прогрес; Соціальні групи. Словник синонімів української мови
  7. соціальний — рос. социальный суспільний, громадський, той, що стосується суспільства. Eкономічна енциклопедія