соціальний
соціа́льний
-а, -е.
1》 Пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний, громадський.
|| Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу.
|| Існуючий у певному суспільстві.
|| Здійснюваний у суспільстві.
|| Зумовлений поділом суспільства на класи. Соціальне забезпечення. Соціальне страхування.
Соціальна група — сукупність людей, громадян, згрупованих за ознаками спільності інтересів, видів діяльності, місця проживання, історичної спільності тощо.
Соціальна допомога — піклування держави, суспільства про громадян, які потребують допомоги у зв'язку з віком, зі станом здоров'я, соціальним станом та ін.
Соціальна політика — політика, що проводиться державою, курс дій відносно здійснення соціальних програм, підтримки галузей соціальної сфери тощо.
Соціальна психологія — наука, що вивчає закономірності, специфічні риси психічної діяльності і поведінки соціальних спільнот, вплив соціальних умов на психологію і соціальну поведінку особи.
Соціальна сфера — сукупність галузей, підприємств, організацій, які безпосередньо пов'язані і визначають спосіб і рівень життя людей, їх добробут, споживання (освіта, культура, охорона здоров'я та ін.).
2》 Який має на меті зміну суспільних виробничих відносин.
Значення в інших словниках
- соціальний — соціа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- соціальний — [соц'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- соціальний — СОЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний. – Забув би усякі громадянські питання, ні в які соціальні справи не втручався... щоб мене ніхто не зачіпав (І. Словник української мови у 20 томах
- соціальний — соціа́льний (від лат. socialis – товариський, громадський) суспільний, громадський; той, що стосується суспільного ладу. Словник іншомовних слів Мельничука
- соціальний — СУСПІ́ЛЬНИЙ (пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), СОЦІА́ЛЬНИЙ, ГРОМА́ДСЬКИЙ. Суспільні відносини; Суспільний лад; Суспільна власність; В народній ліриці нашій бачимо ми раз у раз все більш глибокі соціальні мотиви (М. Рильський); Соціальний прогрес; Соціальні групи. Словник синонімів української мови
- соціальний — СОЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний. — Забув би усякі громадянські питання, ні в які соціальні справи не втручався… щоб мене ніхто не зачіпав (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- соціальний — рос. социальный суспільний, громадський, той, що стосується суспільства. Eкономічна енциклопедія