сочистий
СОЧИ́СТИЙ, а, е. Який містить багато соку.
Тінь від смереки така привітна, а зелень така сочиста, м’яка (Хотк., II, 1966, 316);
У низинах та в балках шовком похитувались сочисті трави (Козл., Сонце.., 1957, 101);
*Образно. Над луками виткнулось сонце, свіже і сочисте, як розрізаний кавун (Панч, Гомон. Україна, 1954, 322).
Словник української мови (СУМ-11)