сочистий

СОКОВИ́ТИЙ (з великою кількістю соку), СОЧИ́СТИЙ рідше; НАЛИ́ТИЙ, НАЛИВНИ́Й, НАЛИ́ВЧАСТИЙ, НАЛИ́ВЧАТИЙ рідше (перев. про спілі фрукти, зерно). — Циганочка, — пояснював Ковалів, — покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко (М. Чабанівський); Соковиті корми; Взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу... і почув в роті приємний солодкий смак (М. Коцюбинський); Посивіють пилком, туманом візьмуться, і гнутимуть налиті грона весь кущ донизу (О. Гончар); Жито в росі наливне і шумливе (Я. Шпорта); Тепер воно (лице) стало біле та рум'яне, як яблучко наливчате (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. сочистий — сочи́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сочистий — -а, -е. Який містить багато соку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сочистий — СОЧИ́СТИЙ, а, е. Який містить багато соку. Тінь від смереки така привітна, а зелень така сочиста, м'яка (Г. Хоткевич); У низинах та в балках шовком похитувались сочисті трави (П. Козланюк); Сочисті вишні; * Образно. Над луками виткнулось сонце, свіже і сочисте, як розрізаний кавун (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
4. сочистий — сочи́стий соковитий (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. сочистий — СОЧИ́СТИЙ, а, е. Який містить багато соку. Тінь від смереки така привітна, а зелень така сочиста, м’яка (Хотк., II, 1966, 316); У низинах та в балках шовком похитувались сочисті трави (Козл., Сонце.., 1957, 101); *Образно.  Словник української мови в 11 томах