соціальний

СУСПІ́ЛЬНИЙ (пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), СОЦІА́ЛЬНИЙ, ГРОМА́ДСЬКИЙ. Суспільні відносини; Суспільний лад; Суспільна власність; В народній ліриці нашій бачимо ми раз у раз все більш глибокі соціальні мотиви (М. Рильський); Соціальний прогрес; Соціальні групи.

Значення в інших словниках

1. соціальний — соціа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. соціальний — [соц'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. соціальний — -а, -е. 1》 Пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний, громадський. || Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу. || Існуючий у певному суспільстві. || Здійснюваний у суспільстві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. соціальний — СОЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний. – Забув би усякі громадянські питання, ні в які соціальні справи не втручався... щоб мене ніхто не зачіпав (І.  Словник української мови у 20 томах
5. соціальний — соціа́льний (від лат. socialis – товариський, громадський) суспільний, громадський; той, що стосується суспільного ладу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. соціальний — СОЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Пов’язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний. — Забув би усякі громадянські питання, ні в які соціальні справи не втручався… щоб мене ніхто не зачіпав (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. соціальний — рос. социальный суспільний, громадський, той, що стосується суспільства.  Eкономічна енциклопедія