союзницький
СОЮ́ЗНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до сою́зник.
В першу мить Хома був щиро захоплений такою роботою союзницької авіації (Гончар, III, 1959, 425);
Робітничі і селянські сини.. влаштовували прийоми для союзницьких генералів і офіцерів (Загреб., Європа. Захід, 1961, 251).
Словник української мови (СУМ-11)