Словник української мови в 11 томах

спад

СПАД¹, у, ч.

1. Дія і стан за знач. спа́сти, спада́ти 1, 3, 4.

Треба сказати, що первісні тільця у рухові мусять Від прямовисного спаду убік відхилятись (Зеров, Вибр., 1966, 165);

Цвіту спад і весен лет — Все в однім акорді… (Мас., Сорок.., 1957, 40);

Після піднесення, гніву і вибуху пристрастей настав спад (Рибак, Помилка.., 1956, 28);

Ці бесіди бадьорили Шевченка, живили надію на спад реакції (Тулуб, В степу.., 1964, 156);

При швидкому спаді барометричного тиску [у хворого] значно підвищувався артеріальний тиск (Наука.., 7, 1962, 49).

◊ Іти́ (йти, піти́, бу́ти, зверта́ти, зверну́ти і т. ін.) на спад:

а) почати зменшуватися в об’ємі, кількісно і т. ін.

Озимина, кукурудза, горох відтісняють на карті, а значить і на землі, малосильні культури: пішли на спад — овес, трави (Рад. Укр., 19.XII 1961, 2);

б) вступати в період свого завершення, наближатися до кінця.

Оленка працювала вдень, а як війна вже почала йти на спад, стала вчитися і у вечірній школі (Кучер, Трудна любов, 1960, 230);

Бій пішов на спад (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 65);

Більшають ночі. Коротшають дні. Літо звертає на спад (Тер., Щедра земля, 1956, 84);

в) почати опускатися до горизонту (про сонце).

На схилі дня, як сонце йшло на спад, з примор’я ми.. вернулися назад (Гонч., Вибр., 1959, 257);

г) почати занепадати.

Ще так недавно життя галицької молоді било свіжим джерелом енергії,— тепер все пішло на спад (Кол., Терен.., 1959, 357);

На спа́ді:

а) вкінці, близько до кінця.

Червнева ніч уже на спаді (Сміл., Сад, 1952, 65);

На спаді дня Василь зачиняє крамницю (Літ. Укр., 3.ХІ 1969, 1);

б) у стані, що наближається до занепаду.

Буржуазне суспільство на спаді (Смолич, Мир.., 1958, 327).

2. рідко. Те саме, що водоспа́д.

СПАД², у, ч. Похила поверхня чого-небудь, пологий спуск (гори, горба і т. ін.).

Упаде [потік] на дорогу, борзенько перебіжить її — і знов по другім боці на стрімкім спаді почне свій біг шалений (Хотк., II, 1966, 301);

Може, збився він з дороги, Може, вітром одірвало І, як тріску ту, загнало На крутий Ельбруса спад? (Шер., Дорога.., 1957, 20);

Майже кожним двором на нашій вулиці можна вийти до чудових горбів з положистими спадами (Сміл., Сашко, 1957, 15).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спад — спад 1 іменник чоловічого роду зменшення; занепад спад 2 іменник чоловічого роду похила поверхня  Орфографічний словник української мови
  2. спад — (гори) СХИЛ, похил, спадина, спадистість; (діяльности) спадання, послаблення, с. завмирання; (температури) зменшення, падіння; Р. водоспад.  Словник синонімів Караванського
  3. спад — I -у, ч. 1》 Дія і стан за знач. спасти, спадати 1), 3), 4). Іти на спад — а) почати зменшуватися в об'ємі, кількісно і т. ін.; б) вступати в період свого завершення, наближатися до кінця; в) почати опускатися до горизонту (про сонце).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спад — СПАД¹, у, ч. 1. Дія і стан за знач. спа́сти², спада́ти 1, 3, 4. Треба сказати, що первісні тільця у рухові мусять Від прямовисного спаду убік відхилятись (М. Зеров); Цвіту спад і весен лет – Все в однім акорді... (Т.  Словник української мови у 20 томах
  5. спад — на спа́ді. 1. чого. Вкінці, близько до кінця. На спаді дня Василь зачиняє крамницю (З газети). 2. Закінчуватися. Червнева ніч уже на спаді (Л. Смілянський). 3. У стані, близькому до занепаду. Рабовласницьке суспільство було вже на спаді, а йому на зміну йшов феодальний лад (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
  6. спад — ВОДОСПА́Д (ВОДОПА́Д), СПАД рідше, ГОЦ діал., ШИ́ПІТ діал. Усю ніч не давав їм спати шумливий водоспад (В. Гжицький); З гір спадає водопад, буруни скажено стрибають по камінню (О. Донченко); З'їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх..  Словник синонімів української мови
  7. спад — рос. спад фаза економічного циклу, під час якої спостерігається зменшення промислового виробництва, зростання безробіття і скорочення зайнятості, ріст заборгованості за споживчим кредитом, сповільнення чистого приросту основного капіталу...  Eкономічна енциклопедія
  8. спад — Спад, -ду м. Наклонъ, покатость. Мик. 480. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Канев. у. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме. Камен. у.  Словник української мови Грінченка