спадень

СПА́ДЕНЬ, дня, ч., заст. Захід.

Сонце вже спускалося за гору і горіло променистим огнем, золотячи сумні кучеряві хмари, що з боків, мов кабаки, облягли спадень (Мирний, І, 1954, 68);

У лісі душно, а тут ще й вовк..:— Куди це в путь? — А з сходу аж на спадень, бо й там мої живуть (Тич., І, 1957, 101).

Значення в інших словниках

1. спадень — спа́день іменник чоловічого роду захід арх.  Орфографічний словник української мови
2. спадень — -дня, ч., заст. Захід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спадень — СПА́ДЕНЬ, дня, ч., заст. Захід. Сонце вже спускалося за гору і горіло променистим огнем, золотячи сумні кучеряві хмари, що з боків, мов кабаки, облягли спадень (Панас Мирний); У лісі душно, а тут ще й вовк..: – Куди це в путь? – А з сходу аж на спадень, бо й там мої живуть (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. спадень — I. ЗА́ХІД (напрямок, сторона, протилежна сходу), ВЕСТ мор., СПА́ДЕНЬ заст. Поїзд крізь темну ніч і осінню сльоту мчав із заходу на схід (П. Панч); (Адмірал:) Струнко! Слухать наказ. Піднять пари. Курс вест (О. Корнійчук); — Куди це в путь? — А з сходу аж на спадень, бо й там мої живуть (П. Тичина).  Словник синонімів української мови