спарений

СПА́РЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до спа́рити¹.

2. у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь.

— Варту біля казарми увечері посилили. Спарені стоять вартові (Головко, II, 1957, 506);

// З’єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об’єднано дві частини; здвоєний.

Перший і останній вагони того куцого поїзда скидались на дзоти, оснащені спареними кулеметами (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 75);

Досліди Шмідта показали, що спарене крило і в прямому потоці викликає більший опір, ніж звичайне крило (Знання.., 8, 1971, 28);

В депо розробляється нині другий варіант спарених тролейбусів (Веч. Київ, 16.II 1967, 1);

// Який виконується двома особами, двома колективами і т. ін.

На деяких шахтах.. застосовується суцільна система розробки із спареною роботою лав (Нова техн. і технол.., 1961, 83);

Широко використовують спарену і групову роботу зерноочисних агрегатів, зокрема на механізованих токах (Хлібороб Укр., 6, 1965, 26).

∆ Спа́рена їзда́ — на транспорті — обслуговування локомотива, автомашини і т. ін. двома бригадами, двома особами, що змінюють одна одну.

СПА́РЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спа́рити².

Значення в інших словниках

1. спарений — спа́рений 1 дієприкметник від: спа́рити спа́рений 2 прикметник з'єднаний у пару  Орфографічний словник української мови
2. спарений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спарити I. 2》 у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь. || З'єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об'єднано дві частини; здвоєний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спарений — СПА́РЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до спа́рити¹. 2. у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь. – Варту біля казарми увечері посилили. Спарені стоять вартові (А.  Словник української мови у 20 томах