спарений

СПА́РЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. до спа́рити¹.

2. у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь.

– Варту біля казарми увечері посилили. Спарені стоять вартові (А. Головко);

// З'єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об'єднано дві частини; здвоєний.

Перший і останній вагони того куцого поїзда скидались на дзоти, оснащені спареними кулеметами (В. Земляк);

Досліди Шмідта показали, що спарене крило і в прямому потоці викликає більший опір, ніж звичайне крило (з наук.-попул. літ.);

// Який виконується двома особами, двома колективами і т. ін.

На деяких шахтах .. застосовується суцільна система розробки із спареною роботою лав (з наук. літ.);

Широко використовують спарену і групову роботу зерноочисних агрегатів, зокрема на механізованих токах (з наук. літ.).

СПА́РЕНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до спа́рити².

Значення в інших словниках

1. спарений — спа́рений 1 дієприкметник від: спа́рити спа́рений 2 прикметник з'єднаний у пару  Орфографічний словник української мови
2. спарений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спарити I. 2》 у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь. || З'єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об'єднано дві частини; здвоєний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спарений — СПА́РЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спа́рити¹. 2. у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь. — Варту біля казарми увечері посилили.  Словник української мови в 11 томах