спартанка
СПАРТА́НКА, и, ж. Жін. до спарта́нець.
[Гелена:] Хто ж тепер повірить цнотливості спартанок, як і цар свою царицю зрадницею вславив (Л. Укр., II, 1951, 326);
Одну хвилину їй здавалося, що має прийти й покріпити його [сина] на силах, бути.. спартанкою; а в другу — висміювала сама себе, що ради зовнішнього ефекту жертвує життям сина (Хотк., І, 1966, 173).
Словник української мови (СУМ-11)