спартанський

СПАРТА́НСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до спарта́нець 1 і Спарта.

Спартанська держава.

2. Власт. спартанцеві.

— Мене ростила ти й не дала спартанської вмілості переносити голод і спрагу (Хотк., І, 1966, 175);

Спартанське життя вояка якихось три десятки літ привчало його до боїв у відкритому степу, до лісів, до спочивання в сідлі на бойовому коні (Ле, Хмельницький, І, 1957, 66);

// Позбавлений зручностей, вигод; простий, скромний.

Полічила [Лукія Назарівна] ліжка і прикинула в умі, що далеко не на всіх вистачає навіть цих спартанських ліжок (Гончар, Тронка, 1963, 79).

Значення в інших словниках

1. спартанський — спарта́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спартанський — -а, -е. 1》 Прикм. до спартанець 1) і Спарта. Спартанська держава. 2》 Власт. спартанцеві. || Позбавлений зручностей, вигод; простий, скромний. Спартанське виховання перен. — суворе виховання, що привчає до витривалості, подолання труднощів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спартанський — Загартований  Словник чужослів Павло Штепа
4. спартанський — СПАРТА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до спарта́нець 1 і Спарта. Спартанська держава. 2. Власт. спартанцеві. – Мене ростила ти й не дала спартанської вмілості переносити голод і спрагу (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. спартанський — спарта́нський властивий спартанцю (напр., с. спосіб життя, с-е виховання).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. спартанський — Спарта́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)