спартанський

СПАРТА́НСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до спарта́нець 1 і Спарта.

Спартанська держава.

2. Власт. спартанцеві.

– Мене ростила ти й не дала спартанської вмілості переносити голод і спрагу (Г. Хоткевич);

Спартанське життя вояка якихось три десятки літ привчало його до боїв у відкритому степу, до лісів, до спочивання в сідлі на бойовому коні (Іван Ле);

// Позбавлений зручностей, вигод; простий, скромний.

Полічила [Лукія Назарівна] ліжка і прикинула в умі, що далеко не на всіх вистачає навіть цих спартанських ліжок (О. Гончар);

Спартанська простота обстановки.

Значення в інших словниках

1. спартанський — спарта́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спартанський — -а, -е. 1》 Прикм. до спартанець 1) і Спарта. Спартанська держава. 2》 Власт. спартанцеві. || Позбавлений зручностей, вигод; простий, скромний. Спартанське виховання перен. — суворе виховання, що привчає до витривалості, подолання труднощів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спартанський — Загартований  Словник чужослів Павло Штепа
4. спартанський — спарта́нський властивий спартанцю (напр., с. спосіб життя, с-е виховання).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. спартанський — Спарта́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спартанський — СПАРТА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до спарта́нець 1 і Спарта. Спартанська держава. 2. Власт. спартанцеві. — Мене ростила ти й не дала спартанської вмілості переносити голод і спрагу (Хотк.  Словник української мови в 11 томах