спартачити

СПАРТА́ЧИТИ, чу, чиш, кого, що, зневажл.

Док. до парта́чити.

[Прокуратор:] Такі ж і їх поети: на грецький лад Горація спартачить, і вже вінець на чолі..! (Леся Українка);

– Якісна сировина тим, хто її найкраще використає, хто не спартачить, а зробить справжню річ, не брак... (В. Козаченко);

– Спартачила [Стеха] таку нагоду та ще й похвали жде від мене (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. спартачити — спарта́чити дієслово доконаного виду зіпсований недбалою роботою зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. спартачити — див. партачити  Словник синонімів Вусика
3. спартачити — -чу, -чиш, перех., зневажл. Док. до партачити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спартачити — спарта́чити зіпсувати; зробити недбало (перев. нашвидкуруч)(м, ср, ст)||спартолити, спаталашити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. спартачити — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил.  Словник синонімів української мови
6. спартачити — СПАРТА́ЧИТИ, чу, чиш, перех., зневажл. Док. до парта́чити. [Прокуратор:] Такі ж і їх поети: на грецький лад Горація спартачить, і вже вінець на чолі..! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах