спатися

СПА́ТИСЯ, спи́ться, недок., безос. Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути; про той чи інший стан сну в кого-небудь.

«От кому добре спиться!» — каже [Софі] пошепком [пошепки], киваючи мені на його (Вовчок, І, 1955, 377);

Їй не спалося: сон десь далеко блукав від неї… (Мирний, III, 1954, 113);

Неспокійно спалося Тиховичеві тої ночі (Коцюб., І, 1955, 220);

— Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? ..— Солодко спалось (Стельмах, І, 1962, 591).

◊ Спи́ться, мов (на́че, як і т. ін.) пі́сля ма́ківки див. ма́ківка.

Значення в інших словниках

1. спатися — спа́тися дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. спатися — спиться, недок., безос. Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути; про той чи інший стан сну в кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спатися — СПА́ТИСЯ, спи́ться, недок., безос. Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути. “От кому добре спиться!” – каже [Софі] пошепком [пошепки], киваючи мені на його (Марко Вовчок); Їй не спалося: сон десь далеко блукав від неї...  Словник української мови у 20 томах
4. спатися — Спа́тися, спи́ться, спа́лося  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спатися — Спатися, спиться гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. Мет. 75. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає. Шевч.  Словник української мови Грінченка