спатися

СПА́ТИСЯ, спи́ться, недок., безос.

Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути.

“От кому добре спиться!” – каже [Софі] пошепком [пошепки], киваючи мені на його (Марко Вовчок);

Їй не спалося: сон десь далеко блукав від неї... (Панас Мирний);

Неспокійно спалося Тиховичеві тої ночі (М. Коцюбинський);

– Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? .. – Солодко спалось (М. Стельмах).

◇ (1) Спа́лося у го́лову (д) див. спада́ти.

Значення в інших словниках

1. спатися — спа́тися дієслово недоконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. спатися — спиться, недок., безос. Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути; про той чи інший стан сну в кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спатися — Спа́тися, спи́ться, спа́лося  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. спатися — СПА́ТИСЯ, спи́ться, недок., безос. Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути; про той чи інший стан сну в кого-небудь. «От кому добре спиться!...  Словник української мови в 11 томах
5. спатися — Спатися, спиться гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. Мет. 75. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає. Шевч.  Словник української мови Грінченка