спатися
СПА́ТИСЯ, спи́ться, недок., безос.
Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути.
“От кому добре спиться!” – каже [Софі] пошепком [пошепки], киваючи мені на його (Марко Вовчок);
Їй не спалося: сон десь далеко блукав від неї... (Панас Мирний);
Неспокійно спалося Тиховичеві тої ночі (М. Коцюбинський);
– Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? .. – Солодко спалось (М. Стельмах).
◇ (1) Спа́лося у го́лову (д) див. спада́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спатися — спа́тися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- спатися — спиться, недок., безос. Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути; про той чи інший стан сну в кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спатися — Спа́тися, спи́ться, спа́лося Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спатися — СПА́ТИСЯ, спи́ться, недок., безос. Про бажання, схильність, можливість і т. ін. спати, заснути; про той чи інший стан сну в кого-небудь. «От кому добре спиться!... Словник української мови в 11 томах
- спатися — Спатися, спиться гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. Мет. 75. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає. Шевч. Словник української мови Грінченка