спаювати

СПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. З’єднувати паянням; злютовувати.

При обриванні проводи зрощуються, для чого необхідно зачистити їх кінці, спаяти і ізолювати стрічкою (Підручник шофера.., 1960, 184);

// З’єднувати плавленням.

2. перен. Об’єднувати в одно нерозривне ціле; з’єднувати;

// Робити монолітним, монолітнішим; згуртовувати.

Одна мета спаяла нас (Сос., І, 1957, 395).

Значення в інших словниках

1. спаювати — спа́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спаювати — -юю, -юєш, недок., спаяти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 З'єднувати паянням. || З'єднувати плавленням. 2》 перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; з'єднувати. || Робити монолітним, монолітнішим; згуртовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаювати — СПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. 1. З'єднувати паянням; злютовувати. При обриванні проводи зрощуються, для чого необхідно зачистити їх кінці, спаяти і ізолювати стрічкою (з навч. літ.); // З'єднувати плавленням. 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
4. спаювати — ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови