сперечальник
СПЕРЕЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто сперечається, любить сперечатися.
Василь Опанасович, перезирнувшись з дружиною, поспішає до сперечальників — пригасити розбурхані пристрасті (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 147).
Словник української мови (СУМ-11)