сперечальник

спереча́льник

-а, ч.

Той, хто сперечається, любить сперечатися.

Значення в інших словниках

1. сперечальник — спереча́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сперечальник — СПЕРЕЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто сперечається, любить сперечатися. Василь Опанасович, перезирнувшись з дружиною, поспішає до сперечальників – пригасити розбурхані пристрасті (О. Полторацький).  Словник української мови у 20 томах
3. сперечальник — СПЕРЕЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто сперечається, любить сперечатися. Василь Опанасович, перезирнувшись з дружиною, поспішає до сперечальників — пригасити розбурхані пристрасті (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 147).  Словник української мови в 11 томах