спиляний
СПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спиля́ти.
— Може, це од спиляної верби пеньок,— думає Яків (Вас., Вибр., 1944, 120);
На клені, що ріс біля входу, акуратно спиляна верхівка (Донч., VI, 1957, 320).
Словник української мови (СУМ-11)СПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спиля́ти.
— Може, це од спиляної верби пеньок,— думає Яків (Вас., Вибр., 1944, 120);
На клені, що ріс біля входу, акуратно спиляна верхівка (Донч., VI, 1957, 320).
Словник української мови (СУМ-11)