спиляний
СПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спиля́ти.
— Може, це од спиляної верби пеньок,— думає Яків (Вас., Вибр., 1944, 120);
На клені, що ріс біля входу, акуратно спиляна верхівка (Донч., VI, 1957, 320).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спиляний — спи́ляний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спиляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спиляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спиляний — СПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спиля́ти. – Може, це од спиляної верби пеньок, – думає Яків (С. Васильченко); На клені, що ріс біля входу, акуратно спиляна верхівка (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- спиляний — Спи́ляний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)