1. Словник української мови у 20 томах

спиляний

СПИ́ЛЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спиля́ти.

– Може, це од спиляної верби пеньок, – думає Яків (С. Васильченко);

На клені, що ріс біля входу, акуратно спиляна верхівка (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спиляний — спи́ляний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спиляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спиляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спиляний — Спи́ляний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. спиляний — СПИ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спиля́ти. — Може, це од спиляної верби пеньок,— думає Яків (Вас., Вибр., 1944, 120); На клені, що ріс біля входу, акуратно спиляна верхівка (Донч., VI, 1957, 320). Словник української мови в 11 томах