1. Словник української мови в 11 томах

спилювати

СПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Зрізувати пилкою.

Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева (Збан., Мор. чайка, 1959, 227);

Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір (Тют., Вир, 1964, 358).

2. Згладжувати, вирівнювати напилком або терпугом нерівності на поверхні чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спилювати — спи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спилювати — -юю, -юєш, недок., спиляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Зрізувати пилкою. 2》 Згладжувати, вирівнювати напилком або терпугом нерівності на поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спилювати — СПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Зрізувати пилкою. Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева (Ю. Збанацький); Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. спилювати — ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  5. спилювати — Спи́лювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)