спилювати

ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док.: зрі́зати, обрі́зати, спили́ти, стя́ти, зітну́ти, обтя́ти, зстри́гти. Вони співають про вербу рясну.. І виноград янтарний та рум'яний Дбайливо зрізують (М. Рильський); Коса, зрізаючи соковиті стебла, виходила із трави (Григорій Тютюнник); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра); Я сидів тут трохи не од півдня та все дивився на тебе, як ти під горою різала виноград (І. Нечуй-Левицький); Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки (М. Коцюбинський); Коли б хто міг ті кучері обтяти (Леся Українка); В лип'янку мед сочить (селянин), З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спилювати — спи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спилювати — -юю, -юєш, недок., спиляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Зрізувати пилкою. 2》 Згладжувати, вирівнювати напилком або терпугом нерівності на поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спилювати — СПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Зрізувати пилкою. Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева (Ю. Збанацький); Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. спилювати — Спи́лювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спилювати — СПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Зрізувати пилкою. Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева (Збан., Мор. чайка, 1959, 227); Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір (Тют., Вир, 1964, 358). Словник української мови в 11 томах