спилювати
Спи́лювати, -люю, -люєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спилювати — спи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спилювати — -юю, -юєш, недок., спиляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Зрізувати пилкою. 2》 Згладжувати, вирівнювати напилком або терпугом нерівності на поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спилювати — СПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Зрізувати пилкою. Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева (Ю. Збанацький); Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- спилювати — ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- спилювати — СПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Зрізувати пилкою. Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева (Збан., Мор. чайка, 1959, 227); Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір (Тют., Вир, 1964, 358). Словник української мови в 11 томах