Словник української мови в 11 томах

спинати

СПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Зводити будівлю або окремі її частини.

На подвір’ї піднялися нові цехи, на стінах робітники вже спинали крокви (Чорн., Потік.., 1956, 369).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спинати — спина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спинати — -аю, -аєш, недок., перех. Зводити будівлю або окремі її частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спинати — Спина́ти, -на́ю, -на́єш; сп’я́сти́, зіпну́, зі́пне́ш; зі́п’я́тий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. спинати — Спина́ти, -на́ю, -єш сов. в. сп'ясти́, зіпну, зіпнеш, гл. = спиняти, спинити. За ним жінка у погоню — хватає, спинає, серцем називає. Чуб. V. 736. 2) Застегивать, застегнуть, пришпиливать, скалывать, сколоть.  Словник української мови Грінченка