1. Словник української мови в 11 томах

спинати

СПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Зводити будівлю або окремі її частини.

На подвір’ї піднялися нові цехи, на стінах робітники вже спинали крокви (Чорн., Потік.., 1956, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинати — спина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спинати — -аю, -аєш, недок., перех. Зводити будівлю або окремі її частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спинати — Спина́ти, -на́ю, -на́єш; сп’я́сти́, зіпну́, зі́пне́ш; зі́п’я́тий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. спинати — Спина́ти, -на́ю, -єш сов. в. сп'ясти́, зіпну, зіпнеш, гл. = спиняти, спинити. За ним жінка у погоню — хватає, спинає, серцем називає. Чуб. V. 736. 2) Застегивать, застегнуть, пришпиливать, скалывать, сколоть. Словник української мови Грінченка