спишна
СПИ́ШНА, присл., розм. Гордовито, поважно.
Ой приїхав щиглик спишна, Сів собі в саду на вишні (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 377);
По салону вона походжала спишна (Л. Укр., III, 1952, 506);
Школярські парти.. позбивано тепер гвіздками й клинцями, і вони почали позирати якось навіть спишна (Гр., Без хліба, 1958, 10);
// Зверхньо.
Походжали [підприємці] собі гордо по Бориславі, спишна позирали на робітників і радісно затирали собі руки (Фр., V, 1951, 371).
Словник української мови (СУМ-11)