сплаканий

СПЛА́КАНИЙ, а, е, розм.

1. Який багато плакав, пролив багато сліз; змучений від плачу.

Біль, що підносив груди сплаканої жінки, почав утихати (Кобр., Вибр., 1954, 11);

Сплакані і зів’ялені горем, стоять в узголов’ях домовин сім’ї полеглих (Мельн., Коли кров.., 1960, 25);

// В якому відчувається стримуваний плач.

— Скільки тато дає [поля]? — спитала [Зоя] стисненим, сплаканим голосом (Коб., III, 1956, 484).

2. Із слідами сліз, змочений сльозами, розпухлий, почервонілий від плачу (про очі, обличчя); заплаканий.

Неня свічку у руці придержувала і сплаканими очима потакувала, що баба буде гинути (Черемш., Тв., 1960, 39).

Значення в інших словниках

1. сплаканий — спла́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. сплаканий — -а, -е, розм. Який багато плакав, пролив багато сліз; змучений від плачу. || В якому відчувається стримуваний плач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сплаканий — СПЛА́КАНИЙ, а, е, розм. 1. Який багато плакав, пролив багато сліз; змучений від плачу. Біль, що підносив груди сплаканої жінки, почав утихати (Н. Кобринська); Сплакані і зів'ялені горем, стоять в узголов'ях домовин сім'ї полеглих (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. сплаканий — ЗАПЛА́КАНИЙ (про очі, обличчя — із слідами сліз, змочений сльозами; про людину — розпухлий, почервонілий від плачу), СПЛА́КАНИЙ розм., НАПЛА́КАНИЙ розм., ЗАРЮ́МСАНИЙ розм., ЗАРЮ́МАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови