сплющуватися
СПЛЮ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., СПЛЮ́ЩИТИСЯ, щиться, док.
1. Ставати плоским від здавлювання, натискування, удару і т. ін.
Публіка ждала, що він от-от здійметься й полетить, але шар почав сплющуваться так, що його боки позападали (Н.-Лев., І, 1956, 435);
Ударившись об стіл, м’яч сплющується, потім знову набирає форми кулі (Фізика, І, 1957, 28);
Літак ударився сторч об камінну скелю.. Метал подекуди розтопився і потік, сплющився в якусь безформну масу (Ле, Клен. лист, 1960, 90);
Під впливом відцентрової сили, яка особливо велика біля екватора і зовсім відсутня на полюсах, земна куля сплющилась і набула форми сфероїду, схожого на форму мандарина (Наука.., 5, 1960, 57).
2. Прикриватися повіками (про очі); заплющуватися.
Оришка, вихиливши пів [половину] третьої [чарки], зовсім знемогла, очі їй сплющуються, голова так і хитається з боку на бік (Мирний, III, 1954, 331);
Стою. Сплющуються очі мені, голова хилиться. Куняю (Тесл., З книги життя, 1949, 53);
// Тісно стулюватися, щоб не допустити проникнення рідини в що-небудь.
Вушні раковини [бобрів] мають мускули, які при пірнанні сплющуються, не допускаючи проникнення води (Наука.., 8, 1959, 34).
Словник української мови (СУМ-11)