сплющуватися
СПЛЮ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., СПЛЮ́ЩИТИСЯ, щиться, док.
1. Ставати плоским від здавлювання, натискування, удару і т. ін.
Публіка ждала, що він от-от здійметься й полетить, але шар почав сплющуваться так, що його боки позападали (І. Нечуй-Левицький);
Ударившись об стіл, м'яч сплющується, потім знову набирає форми кулі (з навч. літ.);
Літак ударився сторч об камінну скелю .. Метал подекуди розтопився і потік, сплющився в якусь безформну масу (Іван Ле);
Під впливом відцентрової сили, яка особливо велика біля екватора і зовсім відсутня на полюсах, земна куля сплющилась і набула форми сфероїду, схожого на форму мандарина (з наук.-попул. літ.).
2. Прикриватися повіками (про очі); заплющуватися.
Оришка, вихиливши пів [половину] третьої [чарки], зовсім знемогла, очі їй сплющуються, голова так і хитається з боку на бік (Панас Мирний);
Стою. Сплющуються очі мені, голова хилиться. Куняю (А. Тесленко);
// Тісно стулюватися, щоб не допустити проникнення рідини в що-небудь.
Вушні раковини [бобрів] мають мускули, які при пірнанні сплющуються, не допускаючи проникнення води (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)