сповивання

СПОВИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповива́ти.

Недостатність рухів, тиснення на кісткову тканину (сповиванням дитини, тісним одягом, взуттям і т. п.), неправильне положення спричиняються до неправильного росту кісткової тканини (Шк. гігієна, 1954, 72);

Гадюка вкусила хлопчика.. Хлопчикові негайно було зроблено парову ванну з вологим сповиванням. Через десять днів дитина одужала (Літ. Укр.. 8. IX 1967, 2).

Значення в інших словниках

1. сповивання — сповива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сповивання — -я, с. Дія за знач. сповивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сповивання — СПОВИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповива́ти. Гадюка вкусила хлопчика .. Хлопчикові негайно було зроблено парову ванну з вологим сповиванням. Через десять днів дитина одужала (з газ.); Сповивання дитини.  Словник української мови у 20 томах