сповивання
СПОВИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповива́ти.
Недостатність рухів, тиснення на кісткову тканину (сповиванням дитини, тісним одягом, взуттям і т. п.), неправильне положення спричиняються до неправильного росту кісткової тканини (Шк. гігієна, 1954, 72);
Гадюка вкусила хлопчика.. Хлопчикові негайно було зроблено парову ванну з вологим сповиванням. Через десять днів дитина одужала (Літ. Укр.. 8. IX 1967, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповивання — сповива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сповивання — -я, с. Дія за знач. сповивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповивання — СПОВИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповива́ти. Гадюка вкусила хлопчика .. Хлопчикові негайно було зроблено парову ванну з вологим сповиванням. Через десять днів дитина одужала (з газ.); Сповивання дитини. Словник української мови у 20 томах