Словник української мови в 11 томах

сповиватися

СПОВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОВИ́ТИСЯ, спов’ю́ся, спов’є́шся і спови́юся, спови́єшся, док.

1. чим, у що. Загортатися, закутуватися в що-небудь.

*Образно. Земля сповивалася пелюшками туманів, тепло дихала в короткому сні (Тют., Вир, 1964, 106);

// Сплітатися одне з одним.

*У порівн. Марина із Степаном обнялись, мов сповилися разом (Епік, Тв., 1958, 531).

2. тільки недок. Пас. до сповива́ти.

*У порівн. Те, що в дитячих літах чується.., потім якось забувається, наче туманом сповивається (Григ., Вибр., 1959, 445).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сповиватися — сповива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сповиватися — -аюся, -аєшся, недок., сповитися, спов'юся, спов'єшся і сповиюся, сповиєшся, док. 1》 чим, у що. Загортатися, закутуватися в що-небудь. || Сплітатися одне з одним. 2》 тільки недок. Пас. до сповивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сповиватися — СПОВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОВИ́ТИСЯ, спов'ю́ся, спов'є́шся і спови́юся, спови́єшся, док. 1. чим, у що. Загортатися, закутуватися в що-небудь. * Образно.  Словник української мови у 20 томах