сповивач
СПОВИ́ВАЧ, а, ч. Те саме, що пови́вач.
За колишніх часів.. батьки закручували новонароджених у тугі сповивачі, які заважали їм не тільки рухатися, а навіть набути зручного положення для сну (Хвор. дит. віку, 1955, 122);
*У порівн. Раз по раз нагинаються вони [в’язальниці], пригортаючи до себе кожен сніп, мов.. дитя, сповивають перевеслами, ніби сповивачами (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 51).
Словник української мови (СУМ-11)