споганілий СПОГАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до спогані́ти. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках споганілий — спогані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови споганілий — див. поганий Словник синонімів Вусика споганілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до споганіти. Великий тлумачний словник сучасної мови споганілий — СПОГАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до спогані́ти. Словник української мови у 20 томах