споганілий

СПОГАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до спогані́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споганілий — спогані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. споганілий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  3. споганілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до споганіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споганілий — СПОГАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до спогані́ти. Словник української мови у 20 томах